26.04.2024
16:59
Teaching English Language
Site menu |
Calendar |
Events |
Music |
Data |
Clock |
Login form |
Search |
Weather |
Tape-recorder |
Interrogatory |
Які матеріали сайту є для Вас найбільш цікавими та корисними?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 2152
|
Mini-Chat |
Statistics site |
Visits |
Flag Counter |
Friends' sites |
Comments |
Timer |
Teacher Poster |
01:02 Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу) | |
Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу)Чорнобильський дзвін. За ким же б’є він? За тим, хто пішов У високу блакить, Щоб звідти на мудрість Нам очі відкрить. Щоб пам’ять не згасла, Щоб ти пам’ятав, Як розлючений той Там реактор палав. Чорнобильський дзвін. Печаль і журба, За тими б’є він, Кого вже нема... Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Йод-131, цезій-134, -137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Увесь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії та Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 % території України. В життя мільйонів людей увійшли слова «радіація», «зона», «ліквідатор», «відселення». А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживають у забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть понад 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками. Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка, Покотилась до обрію, збурила зоряну синь; На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко, Бо чорнобиль-трава — не полин. Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска, Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш? І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько, Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх? Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю, Як же ти допустила, щоб скалічили душу твою? Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка… Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба, І петля радіації стягує шию твою. Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба, Знай, що Бог ще чекає молитву твою. І. Притика | |
|
Всього коментарів: 0 | |