Teaching English Language

На головну стор. до категорії "Барвінківщина - рідний край" додано поетичний твір колишнього вчителя української мови та літератури Барвінківської школи №1 Болтнєвої Лариси Іванівни. 

Заповіт козака Барвінка

Барвінкове миле, тобою пишаюсь,

Люблю твої луки, безмежні поля.

І струни у серці так ніжно співають,

Бо очі природа твоя звеселя.

Ти горя багато у свій час зазнало.

І втрати, й безчестя в тяжкій боротьбі,

Та дні потихеньку за днями спливали,

Приносячи щастя і волю тобі.

Минули ті дні, ті роки і століття…

І слава про тебе у даль загула

Здолавши і гніт, і тяжкі лихоліття,

Прекрасна і дужа земля розцвіла

Про тебе таке мріяв славний Барвінок,

красу цю вбачав на яву й уві сні.

Щоб поле твоє зарясніло садами,

А в них залунали веселі пісні.

Щоб паслась худоба, хатки щоб біліли,

Забулося лихо, навік відійшло.

Щоб люди веселі на ниві трудились,

І все до ладу щоб у тебе було!

… І ось він на площі світанок стрічає,

Вдивляється в очі своїх земляків.

А погляд стурбований ніби питає:

- Чи раді ви?  Жаль… А я так же хотів… .

Боріться за щастя, вам вистачить сили,

А я вже не зможу – літа вже не ті.

Шануйте усе, що руками своїми створили,

Бо це найдорожче у вашім житті!

                                            Л. І. Болтнєва